Наші
проєкти

Проєкт включав в себе:

• проведення інтерв’ю з ключовими стейкхолдерами;
• узагальнення та інтерпретація результатів наявної інформації та опитувань;
• опис і вплив ключових історичних змін і регуляторних рішень;
• аналіз тенденцій останніх років і впливу/ризиків повномасштабного вторгнення;
• порівняння ключових метрик фармацевтичного ринку із схожими країнами;
• формування декількох сценаріїв можливого розвитку ринку в залежності від регуляторного впливу / розвитку конкурентної ситуації;
• аналіз можливого впливу на ключові метрики фармацевтичного ринку;
• порівняльний аналіз сценаріїв в контексті впливу на ключових стейкхолдерів;
• висновки щодо інвестиційної привабливості та можливих інвестиційних стимулів.

У 2025 році, в рамках проєкту ЄС з підтримки реформи державного управління в Україні (EU4PAR 2), експерти ГО «Технології прогресу» реалізували стратегічно важливе дослідження щодо впливу практик оцінки доброчесності на процес відбору на найвищі посади в державній службі (категорії А).

Україна досягла суттєвого прогресу у формуванні професійної та політично нейтральної державної служби. Ключовим інструментом цієї трансформації стало впровадження конкурсного відбору з акцентом на прозорість, доброчесність та підзвітність — принципи, що відповідають стандартам ЄС та ОЕСР. Водночас, у процесі адаптації до міжнародних вимог та у зв’язку з внутрішніми викликами, з’явилися занепокоєння щодо того, що поточне застосування механізмів «прозорості» може мати неочікувані негативні наслідки.

Метою дослідження було перевірити наступну аналітичну гіпотезу: чи завжди максимальна прозорість у конкурсах сприяє досягненню найкращих результатів — чи може вона, навпаки, знижувати якість лідерства, відштовхуючи сильних кандидатів?

Зокрема, було досліджено чи такі практики, як публічне розкриття інформації про кандидатів, обов’язкове подання декларацій, відкриті інтерв’ю та посилена увага ЗМІ, стримують висококваліфікованих кандидатів, особливо з приватного сектору, від участі в конкурсах. Також ставиться під сумнів, чи дійсно оцінка доброчесності перевіряє етичне лідерство і професійну репутацію, чи лише підтверджує відсутність порушень у минулому.

Ключові цілі дослідження:

• Оцінка реального впливу прозорості на мотивацію кандидатів та результати відбору;
• Аналіз того, як репутаційні ризики, питання приватності та цифровий слід впливають на кар’єрні рішення потенційних кандидатів;
• Порівняння українського підходу до перевірки доброчесності високопосадовців публічної сфери з найкращими міжнародними практиками (ОЕСР, ЄС, демократичні держави);
• Аналіз розриву між стандартами та стимулами публічного і приватного секторів;
• Формування обґрунтованих політик для більш збалансованого, справедливого та ефективного конкурсного відбору.

Методологія:

У дослідженні було використано змішаний підхід, зокрема:

• Проведено 25 глибинних інтерв’ю із загалом 27 респондентами, колишніми кандидатами, HR-експертами, представниками бізнесу, громадянського суспільства та конкурсних комісій;
• Здійснено порівняльний аналіз українського законодавства і міжнародних моделей відбору;
• Наведено огляд механізмів оцінки доброчесності в публічному та приватному секторах;
• Документування небажаних наслідків (наприклад, втрата талановитих кандидатів, недостатнє представництво приватного сектору, ризики репутаційних втрат).

Результати дослідження включають:

• Повний аналітичний звіт з висновками та рекомендаціями;
• Короткий політичний бріф для уряду та міжнародних партнерів;
• Практичні рекомендації щодо інструментів процедур перевірки доброчесності, які гарантують справедливість, повагу до кандидатів та посилюють принципи добору за компетенцією.

Проєкт зробив внесок у досягнення цілей програми EU4PAR 2 щодо посилення державного управління в Україні відповідно до пріоритетів євроінтеграції та повоєнного відновлення. Відновлення конкурсних процедур на посади категорії А є зобов’язанням України в межах Ukraine Facility Plan, передбаченим до виконання до ІІІ кварталу 2026 року. Це ставить перед державою завдання забезпечити ефективне проведення таких конкурсів відповідно до високих стандартів. Механічне запозичення зовнішніх моделей без урахування українського контексту або повернення до попередньої конфігурації процедур навряд чи забезпечить ефективність. Водночас в Україні наразі відсутній достатній рівень публічної експертизи та фахових дискусій щодо того, якою має бути оновлена модель відбору керівників державної служби. Це дослідження є першою спробою комплексного аналізу практик прозорості та перевірки доброчесності, збирання первинних даних і виявлення сильних і слабких сторін чинного підходу. Отримані висновки можуть слугувати корисним підґрунтям для подальших обговорень і рішень щодо модернізації конкурсної моделі.Також результати дослідження були використані в процесі полісі-обговорення у форматі Аспен-семінару, що був присвячений темі даного дослідження.

Проєкт реалізований експертами ГО “Технології прогресу” за підтримки проєкту ЄС EU 4 PAR 2. Зміст дослідження є виключною відповідальністю експертів ГО “Технології прогресу” і не обов’язково відображає погляди ЄС.

У черні 2025 році експерти ГО «Технології прогресу» розпочали реалізацію проєкту «ШІ для ефективності державного управління» в межах проєкту ЄС «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR 2) з метою підтримки державної служби України у розвитку практичних навичок для етичного та ефективного використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) в публічному управлінні. Основна увага приділяється практичному застосуванню великих мовних моделей (LLMs), таких як ChatGPT, Claude та Gemini, з метою підвищення:

• адміністративної ефективності;
• якості надання послуг;
• підтримки прийняття рішень на основі даних.

Завдяки цьому посадовці отримують необхідні знання та інструменти для інтеграції ШІ у щоденні робочі процеси з дотриманням вимог законодавства, етичних стандартів та захисту персональних даних.

Проєкт передбачає реалізацію структурованої багатофазної програми навчання та впровадження отриманих навичок, орієнтованої на політико-адміністративних управлінців, правників, фахівців з управління персоналом та державних службовців. Учасники отримують адаптовані до їхніх завдань знання щодо застосування ШІ у сферах:

• обробки документів;
• публічної комунікації;
• розробки нормативних актів;
• внутрішньої звітності.

Особливий акцент при цьому робиться на захисті даних, дотриманні правових вимог та відповідальному використанні технологій. Навчання доповнюється індивідуальними консультаціями, створенням прототипів мікроінструментів та розробкою інституційних дорожніх карт впровадження ШІ. Також передбачено розробку прикладних рішень, що базуються на реальних сценаріях використання: шаблони для автоматизації, промпти для генерації відповідей або інструменти для оптимізації робочих процесів — з урахуванням конкретного операційного контексту установ.

Методологія проєкту побудована таким чином, щоб бути масштабованою для потреб в публічному секторі України. Вона також має потенціал для інтеграції в навчальні програми через Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) та поширення практик через професійні мережі публічної служби.

Проєкт безпосередньо сприяє виконанню Україною зобов’язань у межах Глави 10 acquis ЄС (Інформаційне суспільство та ЗМІ), Закону України «Про цифровий розвиток» та Стратегії цифрової трансформації 2020–2030. Крім того, він підтримує реалізацію реформ у межах Плану фінансування України (Ukraine Facility) та програми МВФ «Механізм розширеного фінансування» (EFF), розвиваючи спроможність органів влади до більш ефективного, прозорого та орієнтованого на громадян публічного управління.

Проєкт реалізований у спільній ініціативі проєкту ЄС EU4PAR та ГО “Технології прогресу” .

ГО «Технології прогресу» розпочала співпрацю з DAI Global для підтримки впровадження Проєкту підтримки реформи доходів та витрат бюджету в України (RevGRO).

Проєкт підтримки реформи доходів та витрат бюджету в Україні (RevGRO), що впроваджується DAI Global, є п'ятирічним (2024-2029) проєктом з управління державними фінансами, метою якого є сприяння фіскальній стійкості, прозорості та підзвітності шляхом досягнення трьох основних цілей:

• Посилити мобілізацію національних доходів шляхом підтримки податкової та митної політики, адміністративних та інституційних реформ.
• Посилити управління державними інвестиціями, управління витратами та аудит відповідно до міжнародних стандартів.
• Посилити громадський контроль та залучення приватного сектору до фіскальної політики. Цілі Проєкту будуть досягнуті шляхом надання підтримки Уряду України у його зусиллях з реформування управління державними фінансами, зокрема щодо реалізації Стратегії національних доходів, Стратегії реформування системи управління державними фінансами, Дорожньої карти управління державними інвестиціями та інших стратегічних документів.

Роль ГО «Технології прогресу» полягає у підтримці:

• Досягнення Цілі першої Проєкту – Мобілізації доходів, зокрема:
  • У розробці Дорожньої карти інституційної реформи Державної митної служби,
  • У надання технічних консультацій та виконанні окремих завдань у рамках Дорожньої карти інституційної реформи Державної митної служби, зокрема тих, що стосуються запланованого процесу переатестації, а також модернізації операційних бізнес процесів і систем у митній сфері, включаючи регуляторні, процедурні або технологічні вдосконалення.
• Досягнення Цілі третьої Проєкту – Залученні та контролі фіскальної політики, зокрема:
  • У підтримці залученості приватного сектору, пов'язаної з податковою та митною політикою, а також ініціатив, які сприяють громадській активності, прозорості та підзвітності, включаючи вдосконалення Порталу Великого Відновлення (BRP).

Мета проєкту:

• підготовка практичного методологічного посібника по категоріям обʼєктів Супермаркети, Магазини та Аптеки, який рекомендовано до використання задля забезпечення відповідності технічних характеристик принципам інклюзивності під час реконструкції;
• презентувати та навчити ОГС та інші цільові групи використовувати посібник та аналізувати та моніторити використання принципів безбар`єрності відповідних типів обʼєктів.

ГО «Технології прогресу» приступила до реалізації проєкту «Розвиток підзвітності: посилення рамки політик в України у співпраці з глобальними інституціями» за підтримки програми «Сприяння доброчесності у публічному секторі (Pro-Integrity)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Агентством Великої Британії з міжнародного розвитку (FCDO).

Проєкт спрямований на усунення прогалин у знаннях та комунікаціях серед українських та міжнародних стейкхолдерів щодо прогресу України у реформах та виконанні її міжнародних зобов'язань за поточними програмами фінансової підтримки від МВФ (в рамках Механізму розширеного фінансування), Європейського Союзу (План України в рамках нового фінансового інструменту Ukraine Facility), Світового банку (the Development Policy Loan – DPL), Сполучених Штатів Америки та інших іноземних урядів та/або міжнародних організацій.

Основною метою цього проєкту є надання аналітичної підтримки Верховній Раді України (в т.ч. Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань економічної безпеки); сприяння професійному діалогу між народними депутатами, урядовцями, профільними експертами та громадянським суспільством; якісний аналіз політик та відстеження прогресу України у виконанні її міжнародних зобов'язань.

Для досягнення цієї мети заплановані наступні активності:

• Випуск щотижневих інформаційних бюлетенів для висвітлення прогресу України та викликів у впровадженні реформ і виконанні її ключових міжнародних зобов'язань, фіскальної спроможності, потенціалу зростання та інших визначених тем, яким наразі не вистачає належного висвітлення, дослідження та незалежної оцінки
• Випуск щомісячних аналітичних звітів на визначені теми з метою продемонструвати прогрес України та виклики у впровадженні реформ та виконанні її ключових міжнародних зобов'язань
• Розробка Онлайн-Трекера міжнародних зобов'язань України перед міжнародними фінансовими організаціями та іншими міжнародними партнерами з метою наочно продемонструвати поточний стан виконання Україною цих зобов'язань
• Організація експертних опитувань щодо прогресу у боротьбі з корупцією, потенційного тиску на бізнес, доброчесності та інших тем
• Організація заходів для сприяння діалогу між законодавцями, урядовцями, профільними експертами, представниками громадянського суспільства, міжнародних фінансових установ та партнерів з розвитку щодо прогресу України та викликів у виконанні її міжнародних зобов'язань

Виконанням цього проєкту ГО «Технології прогресу» прагне зміцнити рамки політик України та сприяти прозорості та підзвітності у взаємодії України з міжнародними фінансовими організаціями та іншими міжнародними партнерами.

ToP успішно реалізував проєкт із проведення дослідження та розробки звіту щодо поточного стану надання допомоги Україні з акцентом на захист прав людини, задоволення основних гуманітарних потреб, створення умов для соціального розвитку та відновлення економічної спроможності. Проєкт спонсорувався організацією Save the Children International, був запущений у червні 2023 року та завершений у вересні 2023 року.

Проєкт був розроблений, аби проаналізувати доступні дослідження та публікації щодо надання допомоги для сприяння відновленню України після величезних втрат, спричинених російським вторгненням, а також просувати дискусію та окреслювати принципи відновлення України, які були б орієнтованими на потреби людей та дітей зокрема, прозорими та ефективними для майбутніх поколінь українців.

Розроблений звіт надав чітку картину економіки України, побудовану на прогнозах щодо поступового відновлення української економіки. Наприклад, оцінки ЄБРР щодо зовнішнього фінансування є оптимістичними щодо його достатності для покриття фіскальних ризиків, Національний банк України (НБУ) покращив прогноз економічного зростання на 2023 рік (з 0,3% до 2,0%), а Світовий банк очікує зростання ВВП на 0,5% у 2023 році.

У документі також надано актуальну оцінку прямих збитків і потреб у відновленні, розглянуто поточні та цільові механізми відновлення та запропоновано ключові принципи відновлення у вигляді набору критеріїв, які можна використовувати для оцінки конкретних механізмів, ідей і проєктів відновлення. Відповідно даним принципам, відновлення має:

1. Включати необхідну постійну фінансову підтримку, аби українська економіка могла функціонувати паралельно з запланованою великою реконструкцією.
2. Бути узгодженим зі вступом до ЄС (плани реконструкції повинні використовуватися для приведення інфраструктури країни, а також інституцій до стандартів ЄС, а процес відновлення має бути узгоджений із критичними реформами)
3. Ініціюватись українською стороною та координуватись урядом та партнерами.
4. Бути прозорим і підзвітним. У процесі відновлення повинні використовуватися відкриті та ефективні системи, які дозволяють міжнародним донорам стежити за процесом, контролювати витрати та бути впевненими, що їхні гроші витрачаються справедливо та ефективно.
5. Бути справедливим та інклюзивним. Відновлення має бути орієнтоване на людей та, зокрема, дітей. Воно повинно включати широкі консультації для реагування на потреби постраждалого населення.
6. Включати в себе оновлення потреб, а не ремонт старої інфраструктури.
7. Балансувати нагальні потреби і середньо- та довгострокові цілі.
8. Максимально залучати приватне фінансування для екологічного та стійкого відновлення. Масштаб інвестицій, необхідних для відновлення України, буде значним і вимагатиме мультиплікування обмеженого державного та донорського фінансування приватними інвестиціями.

У звіті розроблено ключові пропозиції щодо відновлення, орієнтованого на людей:

1. Участь постраждалого населення у відповідних процесах прийняття рішень.
2. Встановлення конкретних цілей, орієнтованих на людей, пов’язаних із залученням дітей, жінок, ВПО та інших маргіналізованих груп до процесів прийняття рішень у різних програмних документах та Національному плані відновлення.
3. Пріоритезація політики та заходів, які захищатимуть та забезпечуватимуть справедливий доступ дітей, жінок різного віку, дівчат та маргінальних груп до послуг, які їм потрібні, та можливостей для відновлення свого життя.
4. Розширення заходів із залучення громади, таких як дискусії у фокус-групах, а також обмін відповідними даними та аналізом громадянського суспільства, а також місцевих і міжнародних гуманітарних організацій, які наразі мають найбільший доступ до громад, які постраждали від війни.
5. Освітня діяльність, спрямована на прискорене та наздоганяюче навчання.
6. Психічне здоровя та психосоціальна підтримка.
7. Забезпечння того, аби зусилля з реформування системи підтримки і догляду були цілісними та охоплювали потреби людей з обмеженими можливостями.
8. Build-Back-Better підходи для забезпечення реконструкції за межами тільки довоєнного потенціалу, включаючи, наприклад, відновлення державних послуг, сільської та міської інфраструктури з урахуванням потреб дітей, маломобільних людей, дівчат і жінок.
9. Збільшення обсягу та покращення якості фінансування для громадських організацій, які представляють маргіналізовані групи, у тому числі орієнтованих чи очолюваних жінками, аби одночасно допомогти їм відновити свої довоєнні програми роботи і гарантувати, що важко здобуті результати щодо гендерної рівності не будуть втрачені, але і надати їм можливість продовжувати виконувати важливі завдання по безпосередньому порятунку постраждалих від війни так довго, як необхідно.

Створення можливостей управління ризиками для громадського моніторингу відбудови України

З метою розширення можливостей громадянського суспільства здійснювати нагляд за процесами відновлення, ТоР зараз реалізує проєкт «Створення можливостей управління ризиками для цивільного моніторингу реконструкції в Україні». Проєкт, спонсорований Програмою USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні “ВзаємоДія” (SACCI), був запущений у квітні 2023 року та має бути завершений до кінця 2023 року.

Ідея проєкту полягає в тому, щоб включити додатковий механізм запобігання корупції та управління ризиками у Портал Великого Відновлення (ПВВ), розробка якого є частиною окремого проєкту за підтримки ЄС (Big Recovery Watchdog - Контроль витрат на відновлення). ПВВ збиратиме дані про процеси відновлення, їх життєвий цикл і фінансування та представлятиме цю інформацію у зручній та зрозумілій формі.

Громадянське участь є критичною для ефективного використання коштів на відновлення. Надзвичайно важливо надати громадянському суспільству цифрові інструменти та дані для участі у моніторингу та контролі відновлення України. Це допоможе зацікавленим сторонам управляти ризиками, які можуть виникнути на тлі потенційної корупції, шахрайства та можливого недбалого використання публічних та наданих донорами коштів; адвокатувати ефективність використання коштів, прозорість та обліковість процесів відновлення; і, отже, будувати довіру та співпрацю між можливими донорами, інвесторами та урядом України.

Основною метою проєкту є посилення прозорості та підзвітності майбутніх ініціатив з відновлення через розробку методології управління ризиками та онлайн-модуля для управління ризиками, які будуть інтегровані в ПВВ. В рамках проєкту будуть реалізовані наступні завдання:

• розробити методологію управління ризиками для виявлення потенційно ризикових або низькоякісних проєктів на основі вхідних даних із різних існуючих систем даних (наприклад, DREAM, Prozorro, spending.gov.ua, Dozorro, Geoportal, тощо), ОГС, повідомлень ЗМІ, громадян, тощо. Ця інформація може бути використана для визначення рівнів ризику вибраних проєктів відновлення, щоб надати донорам, антикорупційним органам, журналістам та українським громадянам чітку інформацію для подальшого моніторингу, вдосконалення або розслідування.
• запровадити вищезазначену методологію у вигляді онлайн-інструмента для оцінювання ступеню ризику та порівняння ризик-профілів різних проєктів з реконструкції для спрощення процесу моніторингу за рахунок пріоритезації та автоматизації. Користувач матиме можливість шукати та переглядати детальну інформацію про конкретні об’єкти, фільтрувати дані за певними критеріями ризику, перераховувати метрики через вибрані проміжки часу, отримувати сповіщення про ризикові закупівлі та інші потенційно ризикові етапи в системі, тощо. Модуль забезпечить належним чином візуалізовану аналітику для всіх ключових стейкхолдерів (ОГС, журналістів, антикорупційних активістів, правоохоронних органів, НАЗК тощо).
• презентувати ПВВ та модуль управління ризиками, навчити користуватися набором моніторингових інструментів (особливо фокус на ключовим користувачів: ОГС, журналістів, представників місцевої громади, антикорупційних/правоохоронних органів).

Підсумовуючи, команда проєкту:

• Забезпечить можливості управління ризиками для виявлення потенційно ризикованих/ погано підготовлених проєктів реконструкції для подальшого вивчення чи розслідування, а також
• Підвищить обізнаність ОГС, ЗМІ, місцевих громад, антикорупційних/ правоохоронних органів щодо інструментарію ПВВ для управління ризиками з метою забезпечення прозорості та підзвітності.

ToP успішно реалізував проєкт «Оцінка збитків, завданих Миколаєву» щодо перевірки інформації, зібраної владою про збитки, заподіяні місту, грошової оцінки збитків і пропозицій для надання найбільш важливої ​​екстреної допомоги та підтримки післявоєнного відновлення. Проєкт було здійснено за допомогою Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу (EUACI), яку впроваджує Міністерство закордонних справ Данії (DMFA). Він був розпочатий в жовтні 2022 року та завершений в червні 2023 року.

Проєкт був розроблений для перевірки інформації, зібраної міською владою з використанням найбільш свіжих доступних супутникових знімків від MAXAR, їх пообʼєктного розпізнавання та порівняння геопросторових даних, оцінки розміру збитків у різних секторах та аналізу початкових оцінок потреб у реконструкції.

Команда проєкту відібрала 3 високоякісні (роздільна здатність 50 см на піксель і мала хмарність) зображення з комерційних супутникових знімків MAXAR, обєднавши їх, аби отримати змішане зображення 100% території міста. Шматки, вкриті хмарами, димом або іншим візуальні дефекти були вирізані та замінені. Розроблена проєктом АІ модель була використана для двох цілей: а) попереднє виявлення об’єктів — спроба автоматично знайти полігони, що відповідають будівлям, і б) попереднє виявлення пошкоджень — спроба автоматично знайти полігони, які можуть мати характеристики, що відповідають шаблону пошкоджень. В подальшому отримані дані були використані для визначення пошкоджених будівель (згідно з методологією, розробленою Міжнародною робочою групою з супутникового картографування надзвичайних ситуацій) та проведення оцінки збитків за секторами за принципами методології damaged.in.ua.

За результатами проєкту встановлено, що збитки, завдані інфраструктурі Миколаєва, склали 852 млн євро, у тому числі 220 млн євро збитків, які можна незалежно перевірити за допомогою супутникових знімків. Також проєкт дозволив незалежно підтвердити візуально від 30% до 90% руйнувань в різних секторах (в залежності від типу пошкоджень та фізичного розміру пошкоджених обʼєктів). Проєкт підготував також оцінку потреб міста у відновленні – нагальні потреби в 6 ключових секторах (електропостачання, водопостачання, опалення, охорона здоров’я, житло та громадська безпека) та потреби у довгостроковому відновленні інфраструктури, зеленого переходу, міського планування, транспорту, морського сектору, розвитку бізнесу та залучення інвестицій, освіти, культури та належного врядування.

Результати аналізу є важливим доказом агресії Росії та масштабу руйнувань, а також забезпечують основу для надання найважливішої екстреної допомоги та підтримки післявоєнного відновлення.

Команда «Технології Прогресу» в співпраці з «Київською школою економіки» проводить фундаментальне дослідження готовності ринку будівельних матеріалів України до процесу відбудови. Російське вторгнення призвело до безпрецедентного в новітній історії України масштабу руйнувань, передусім від щоденних ракетних та артилеристських атак. В даному контексті вкрай важливим є аналіз реального стану ринку будівельних матеріалів в Україні та його спроможностей забезпечити потреби поточної та майбутньої відбудови з урахуванням наступних пріоритетних задач:

• Відбудувати краще, ніж було - з урахуванням ключових принципів урбаністики, людського капіталу, комфорту та безпеки;
• Відбудова у відповідності із екологічними нормами на всіх етапах будівництва;
• Нарощування потужностей української будівельної галузі, відповідно до існуючих потреб;
• Можливість початку відбудови вже зараз.

Дослідження проєкту міститимуть аналіз основних видів будівельних матеріалів, основних тенденцій та будівельних компаній. Кожен вид будівельних матеріалів буде проаналізовано за наступною структурою:

• Якою була галузь будівельних матеріалів загалом (так й деталізація по окремим видам матеріалів) до початку повномасштабного вторгнення?
• Як повномасштабне вторгнення вплинуло на галузь будівельних матеріалів?
• Якими є масштаби руйнувань, завданих російською агресією, з перспективи будівельного сектора?
• Які будівельні матеріали матимуть найбільший попит у процесі відбудови?
• Яким є нині попит будівельних компаній на які типи матеріалів на українському ринку?
• Якими є основні проблеми галузі будівельних матеріалів (чи її окремих видів) у розрізі відбудови?
• Що слід зробити, аби уникнути нестачі будівельних матеріалів на українському ринку?
• Якщо брати до уваги не лише реставрацію старого, а й відбудову нової України, з посиленим акцентом на екологію та сталий розвиток, то який стан справ та підходів у цій сфері? Хто є фронтменами процесу? Які перспективи розвитку?

Дослідження також передбачає надання рекомендацій, які стосуються галузі будівельних матеріалів у цілому, аби запобігти ситуації, коли існуючі внутрішні виробничі потужності галузі будівельних матеріалів можуть виявитися недостатніми під час відновлення. Потенційну нестачу можна скоригувати за допомогою імпорту, що є часто невигідним з точки зору логістики та вартості. Відповідно, дослідження також буде частково охоплювати план взаємодії із органами влади з метою підтримки розвитку внутрішніх виробників будівельних матеріалів та створення нових робочих місць.

ГО “Технології Прогресу” в даний момент реалізує проєкт з впровадження принципів інклюзивності у проєкти відновлення країни під час та після війни. Проєкт, спонсорований Празьким Центром громадянського суспільства, був запущений у червні 2023 року та буде завершенний до березня 2024 року.

Проєкт покликаний сприяти інклюзивному розвитку українського суспільства як відповідь на потреби зростаючої кількості людей з інвалідністю. Інклюзивний підхід спрямований на усунення бар’єрів, які створюють напругу у суспільстві, потребують надмірних зусиль та сприяють роз’єднанню. Такий підхід дозволяє людям з інвалідністю рівноправно, впевнено та самостійно брати участь у повсякденній діяльності – вільно, без обмежень пересуватися, покращують можливості бачити, чути та ефективно спілкуватися.

Принципи інклюзивного дизайну - це методологія, з врахуванням якої мають бути побудовані або оснащені споруди та простори. В Україні вже реалізується значна кількість проєктів з відновлення та реконструкції. Принципи інклюзивного дизайну мають бути закріплені в цих ініціативах на етапі планування. Метою цього посібника є надання чітких і зрозумілих інструкцій, метрик та рекомендацій для забезпечення безбар`єрних громадських просторів.

Проєкт інклюзивного дизайну буде включений до ПВВ, розробка якого є частиною іншого проєкту, який фінансується ЄС і реалізовується ГО. Як важлива складова моніторингу процесу відновлення інфраструктурипід час та після війни, ПВВ буде консолідувати інформацію про проєкти з відновлення/реконструкції (їх життєвий цикл, наявне фінансування та поточні результати відбудови). Портал дозволить громадянському суспільству брати участь у процесах моніторингу відбудови.

Отже, мета проєкту Інклюзивного Дизайну:

• проведення аналізу принципів інклюзивного дизайну в Україні та закордоном;
• підготовка практичного методологічного посібника, який рекомендовано до використання задля забезпечення відповідності технічних характеристик принципам інклюзивності під час реконструкції;
• включити критерії аналізу безбар`єрності в онлайн-модуль ПВВ для управління ризиками (розроблений ToP у рамках окремого проєкту, сприяного USAID SACCI);
• забезпечити можливості для громадянського моніторингу щодо використання принципів безбар`єрності під час реконструкції та відбудови;
• презентувати та навчити ОГС та інші цільові групи аналізувати та моніторити використання принципів безбар`єрності.

ToP реалізував проєкт попереднбої оцінки експортнох стратегії для «ДІЯ.ENGINE». Проєкт спрямований на підтримку ініціативи Міністерства цифрової трансформації України щодо експорту державних ІТ-рішень та державних послуг за кордон. Проєкт за підтримки GIZ стартував у жовтні 2023 року.

Цифровізація сфери публічного управління сьогодні є глобальним мейнстрімом. Тому існує високий і постійно зростаючий попит на відповідні ІТ-рішення та послуги, аби гарантувати стале та безперебійне функціонування державної бюрократичної машини, економіки та суспільства. Широке впровадження цифрових послуг створює ринок для ІТ-рішень G2B/G2C у всьому світі.

Україна добре відома своїм величезним ІТ-потенціалом і може похвалитися великою кількістю всесвітньо визнаних ІТ-рішень, які використовуються урядом (Дія, Prozorro, Prozorro.Sale, eHealth та інші). Міністерство цифрової трансформації накопичило значну експертизу та досвід ефективної (як з точки зору ціни, так і строків впровадження) цифровізації державних послуг.

Ідея проєкту полягає в тому, аби використати цей накопичений досвід і задовольнити зростаючий попит на ІТ-рішення та послуги в усьому світі, тобто сприяти експорту українського ІТ-продукту ДІЯ.ENGINE та позиціонувати Україну як глобального гравця в наданні цифрових послуг G2B/G2C.

Проєкт спрямований на аналіз потреб ключових зацікавлених сторін і перевірку наступних припущень: Політичні стейкхолдери: уряди в усьому світі прагнуть отримати компетентні поради, економічно ефективні рішення, впровадження під ключ, залучити місцевий бізнес та отримати гарантії постійної ІТ-підтримки. Громадянське суспільство/бізнес/медіа: ці неурядові учасники вітають цифровізацію публічної сфери, прагнучи мати доступ до зручних недорогих і прозорих державних послуг. Міжнародні стейкхолдери: фінансові агенції та донори прагнуть до чітко визначених результатів у проєктах реформ, зменшення залежності від локальної спроможності та контролю над результатами проєкту.

Припущення ключових ціннісних пропозицій:

• саме рішення: легке та швидке впровадження, надійність, адаптивність, відкриті дані, прозорість, стандартизовані шаблони проєктування та співвідношення ціни та якості;
• переваги впровадження: економічна ефективність, короткий час впровадження та зниження ризику залежності від одного постачальника;
• технічні характеристики: незалежність від платформи хостингу, високий рівень безпеки, широко розповсюджені технології та вирішення проблем сумісності.

Команда ToP (володіючи великим досвідом у інвестиційно-банківських послугах, продажах, управлінні реалізацією масштабних ІТ-проєктів, відносинах з міжнародними фінансовими та фінансовими установами) надала консультації для Міністерства цифрової трансформації, а саме:

• проаналізувала експортний потенціал ДІЯ.ENGINE, його сильні риси, адаптивність та обмеження;
• визначила перспективні та пріоритетні ринки, ключових стейкхолдерів, включаючи клієнтів та експортних партнерів, та їхні потреби тощо;
• проаналізувала вузькі місця щодо експорту ДІЯ.ENGINE та ключові ризики, на які потрібно знайти відповідь;
• визначила ціннісну пропозицію, обсяг продукції/послуг, які будуть запропоновані для експорту;
• визначила основні напрями партнерства (наприклад, з міжнародними фінансовими та фінансовими організаціями, інституційними та приватними донорами тощо).

Цілі проєкту:

Створене у 2023 році, Агентство відповідає за реалізацію проєктів відбудови та закупівлю відповідних робіт, спрямованих на швидке відновлення та післявоєнну відбудову країни. З огляду на бюджет для відновлення та складність закупівель, відповідні активності будуть у центрі уваги як громадськості, так і міжнародних донорів. Таким чином, Проєкт спрямований на посилення управління та підзвітності системи закупівель Агентства.

Зокрема, Проєкт спрямований на:

• Покращення конкурентного середовища та прозорість,
• Запобігання шахрайству та корупції,
• Виявлення слабких місць у закупівлях,
• Посилений моніторинг закупівель Агентства.

Система управління ризиками, моніторингу та оцінки ефективності закупівель буде інтегрована з системою публічних закупівель Prozorro та матиме такі основні функції:

• Оперативно виявляти високоризикові закупівлі завдяки автоматичній перевірці кожного тендера щодо заздалегідь визначених ризик-критеріїв,
• Автоматична перевірка закупівель на предмет процедурних порушень та інформування про них менеджмент Агентства,
• Комплексна оцінка результатів закупівель в порівнянні із середніми/медіанними показниками,
• Моніторинг та оцінка виконання контракту,
• Формування звітів для стейкхолдерів для оцінки якості закупівель.

Цей проєкт узгоджується із зусиллями ГО «Технології прогресу» щодо цифровізації державних послуг, боротьби з корупцією та підвищення ефективності та прозорості державних видатків на відновлення. Ми вважаємо, що цей Проєкт є життєво важливим для розвитку культури доброчесності та підзвітності у сфері публічних закупівель, що має важливе значення для відновлення та зміцнення довіри до державних інституцій.

Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу (EUACI) в Україні, яка є спільною програмою, що фінансується ЄС та Урядом Данії. EUACI спрямована на підтримку України в її зусиллях щодо зменшення корупції шляхом розширення прав і можливостей громадян, громадянського суспільства, бізнесу та державних установ.