Проєкти

Проєкт спрямований на вдосконалення геопросторового аналізу та підтримку прийняття рішень щодо стану інфраструктури в зонах бойових дій. Експерти ToP підтримали розробку інноваційних цифрових інструментів для Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей.

Ключовим викликом стала катастрофа Каховської ГЕС — проєкт оперативно відреагував та задокументував понад 60 000 затоплених об'єктів. Результати інтегровано з платформами Геопортал та damaged.in.ua через API.

Проєкт спрямований на розширення оцінки збитків на всі постраждалі від війни регіони України та формування надійної доказової бази для відбудови. З понад 1 093 000 обстежених будівель 75 525 (6,9%) виявлено пошкодженими.

Експерти ToP внесли вклад у розробку методології, інтеграцію AI-аналізу та залучення стейкхолдерів. Проєкт продемонстрував адаптивність, зокрема оперативно відреагувавши на катастрофу Каховської ГЕС.

Проєкт реалізовано на підтримку Республіки Гватемала в рамках міжнародного просування українського досвіду цифрової трансформації державних послуг. Команда провела комплексну оцінку поточного стану надання публічних послуг, визначила пріоритети для цифровізації та розробила концептуальне бачення орієнтованого на користувача мобільного застосунку.

ГО ToP у партнерстві з MK-Consulting допомагає створити Центральну закупівельну організацію в Агентстві відновлення України.

За чотири місяці сформовано стратегічно-регуляторний пакет, що дозволить ЦЗО функціонувати прозоро, стало і відповідно до міжнародних стандартів — як внесок у підзвітне й доброчесне відновлення України.

ГО ToP у партнерстві з Київською школою економіки бере участь у реалізації проєктів з відновлення бізнесу в Україні, спрямованих на вдосконалення політики підтримки МСП, зміцнення відповідних інституцій та масштабування програм для сектору.

Проєкт тісно співпрацює з Міністерством економіки, Офісом підтримки підприємництва та експорту і Міністерством цифрової трансформації. Охоплює структуровані та інноваційні підходи до підтримки бізнесу в умовах воєнного часу та у поствоєнний період — з акцентом на адаптацію до нових умов, експортну підтримку, відновлення логістики та розвиток бізнес-послуг.

Проєкт створює стійку екосистему кібербезпеки для МСП, які є вразливими до кіберзагроз і мають обмежені ресурси для їх нейтралізації. Механізм — видача ваучерів на суму $3 000–5 000 кожен, які підприємства використовують для оплати послуг авторизованих постачальників (кібераудит тощо). Програма передбачає видачу близько 100–150 ваучерів протягом року.

Після успішної пілотної фази платформа може перетворитися на повноцінний маркетплейс для самостійного придбання кіберпослуг бізнесом без грантової підтримки.

Системне впровадження стандартів доступності в Україні. У межах проєктів розроблено три посібники з доступності та чек-лист для перевірки відповідності об'єктів стандартам безбар'єрності.

Посібник 1 охоплює школи, дошкільні заклади, лікарні, центри надання адміністративних послуг і музеї. Посібник 2 — залізничні станції, бібліотеки та громадські простори. Посібник 3 — супермаркети, магазини та аптеки.

Методологічні матеріали були представлені громадянському суспільству, органам влади та муніципалітетам і отримали широке визнання: їх презентовано на 7-му Міжнародному форумі «Креативна Україна», схвалено Центром «Супергерої» та поширено ГО «Ліга сильних» серед партнерської мережі.

Завдяки адвокаційним зусиллям «ТоП» налагоджено співпрацю з муніципальними органами влади. Львівська міська рада реалізує програму приведення близько 800 комунальних об'єктів у відповідність до стандартів доступності із використанням розроблених чек-листа та посібників — експерти організації беруть участь в інспекційних групах.

Розвиток транскордонної електронної торгівлі вимагає адаптації податкового законодавства України до міжнародних стандартів, зокрема механізму IOSS, що діє в ЄС. Наявна нормативна база має прогалини, які ускладнюють адміністрування ПДВ при дистанційних продажах імпортованих товарів і знижують конкурентоспроможність українського ринку.

У межах проєкту проведено оцінку можливості впровадження моделі IOSS в Україні, здійснено аналіз прогалин у чинному податковому та митному законодавстві, розроблено концептуальну модель адміністрування ПДВ при дистанційних продажах імпортованих товарів, підготовлено законодавчі рекомендації щодо узгодження українського регулювання зі стандартами ЄС.

Державні інституції, що управляють геологічними даними та ресурсами надр, потребують модернізації: наявні процеси мають прогалини у відповідності законодавству, неефективності у роботі з даними та потенційні корупційні вразливості. Проєкт відповідає на цей запит через комплексний аудит Державної служби геології та надр України та суміжних інституцій.

Команда аналізує й документує ключові бізнес-процеси, оцінює їх відповідність чинному законодавству та регуляторним вимогам, виявляє неефективності й вузькі місця в роботі з даними та сервісами. Окремий напрям — виявлення корупційних ризиків і вразливостей у наявних процедурах. За результатами аудиту розробляються практичні рекомендації щодо оптимізації процесів і цифрової трансформації геологічних інформаційних систем.

Проєкт побудований на подвійному підході: аналітична рамка «згори донизу» оцінює політику управління публічними інвестиціями, виконання бюджету та інституційну ефективність; механізм моніторингу «знизу догори» дає змогу ГО здійснювати нагляд за проєктами на місцевому рівні. Ця інтегрована модель забезпечує як стратегічне узгодження інвестицій, так і підзвітність у режимі реального часу.

Ключовий компонент — подальший розвиток BRP та його інтеграція в екосистему DREAM для прозорого відстеження проєктів публічних інвестицій протягом усього їхнього життєвого циклу. Платформа отримає зручні дашборди, інструменти моніторингу у машиночитаному форматі та механізми для публічного зворотного зв'язку і скарг.

Проєкт структурований навколо п'яти взаємопов'язаних напрямів роботи: аналітика для реформ — щомісячні моніторингові звіти та policy briefs; цифрова прозорість — оновлення BRP та інтеграція з національними системами; розбудова місцевої спроможності — підтримка органів влади у застосуванні стандартів управління публічними інвестиціями; моніторинг ГО через субгрантування — польовий нагляд за проєктами; стратегічна комунікація — публічний діалог і видимість результатів.

Через механізм субгрантування щонайменше 10 ГО здійснюватимуть моніторинг близько 50 проєктів публічних інвестицій із виїздами на місця, верифікацією процесів реалізації та звітуванням через BRP. Це сприятиме формуванню національної мережі громадського моніторингу на основі спільних методологій і стандартів.

Інфобокс для прозорого та інклюзивного відновлення стане структурованим і постійно оновлюваним хабом знань на BRP.org.ua. Він міститиме верифіковані матеріали — шаблони, чек-листи, настанови, FAQ, кейси, звіти, презентації та відеоматеріали з питань відновлення, управління публічними інвестиціями, прозорості, закупівель, доступності та інклюзії. Мета — трансформувати фрагментовану експертизу в єдиний практичний ресурс для муніципалітетів, ГО, активістів, журналістів і партнерів розвитку, а також запобігти типовим помилкам реалізації ще до того, як вони будуть виявлені під час моніторингу.

Центр компетенцій з відновлення функціонуватиме як експертний хаб, що поєднує аналітичну спроможність, консультаційні послуги, helpdesk і peer-learning. Центр надаватиме кейс-орієнтований менторинг місцевим органам влади та ГО, допомагатиме застосовувати стандарти управління публічними інвестиціями і вирішувати правові, процедурні та закупівельні питання. Helpdesk поєднає ШІ-підтримку з прямою експертною консультацією для складніших випадків. Повторювані запити аналізуватимуться і перетворюватимуться на оновлений контент Інфобоксу — формуючи безперервний цикл між моніторингом, корекцією та навчанням.

Ключова особливість проєкту — ризик-орієнтований та превентивний підхід. Усі послуги Центру пріоритизуються на основі типових ризиків і прогалин, виявлених через понад 800 польових моніторингових звітів. Це дозволяє перейти від ситуативної підтримки до системної профілактики помилок у врядуванні відновленням.

Проєкт також включає тематичні тренінги, воркшопи та peer-learning сесії з практичного застосування стандартів управління публічними інвестиціями, планування відновлення, закупівель, використання національних систем відновлення, стандартів доступності та інклюзивного дизайну, а також запобігання корупційним ризикам.

Дослідження охопило інституційні функції, правові прогалини та динаміку реформ у митній системі України в порівнянні зі стандартами ЄС. Експерти «ТоП» також надавали підтримку під час консультацій і сприяли формуванню цільових рекомендацій для стратегічного планування.

Проєкт реалізований відповідно до методології НАЗК для аналізу секторів з високим рівнем ризику та підтримує антикорупційні реформи України й цілі євроінтеграції в межах Глави 29 acquis ЄС.

Проєкт розвиває концепцію врядування на основі ідентичності — модель, за якою місцева політика та ініціативи розвитку формуються на основі культурної ДНК, цінностей і символічної інфраструктури самої громади. Він ґрунтується на попередній роботі в межах ініціативи Terra Integritatis, реалізованої за підтримки U-LEAD with Europe та EUACI.

Громади отримують практичні інструменти для артикуляції своєї стратегічної ідентичності — культурна спадщина, колективні наративи та спільні цінності перетворюються на реальні ресурси для розвитку. Поєднання партисипаторної фасилітації з аналітичними методологіями дозволяє трансформувати абстрактні поняття ідентичності у конкретні ініціативи, що йдуть від самої громади.

Польова робота та стратегічна фасилітація проводяться у двох громадах. Дослідження поєднує інтерв'ю, архівний аналіз, інтерпретативну антропологію та культурний аналіз. За результатами спільно з активними групами громад розробляються «Карти смислів і активів» та «Дорожні карти місцевого розвитку». Результати дослідження інтегруються у стратегії відновлення відповідно до постанов КМУ № 1159 та № 816.

Методологія систематизується як масштабована рамка для використання іншими муніципалітетами та організаціями громадянського суспільства по всій Україні.

Ефективне відновлення України на місцевому рівні залежить від розуміння складних політичних, інституційних та соціальних динамік, що формують рішення у громадах. Проєкт заповнює цю прогалину через комплексний польовий аналіз, що поєднує інструменти політичної економії з підходами конфліктної чутливості, адаптованими до українського контексту.

«ТоП» відповідає за розробку методології дослідження, проведення польових робіт, синтез інсайтів від органів влади, громадянського суспільства та приватного сектору, а також валідацію результатів із партнерами проєкту.

Аналіз охоплює приховані та неформальні структури влади, що впливають на планування відновлення; ризики виключення вразливих груп, зокрема жіночих ГО; спроможність і доброчесність місцевих підрядників; потенціал партисипаторного планування для зміцнення соціальної згуртованості; а також тенденції, що можуть вплинути на результати відновлення.

Проєкт аналізує тендерні процеси для малих і середніх проєктів соціальної інфраструктури — шкіл, амбулаторій, громадських центрів — з точки зору справедливості, прозорості та корупційних ризиків. Окремо досліджується вплив децентралізації на реалізацію місцевих планів відновлення у вибраних регіонах.

Розроблено в межах проєкту «YOUA – Формуючи нові шляхи, будуючи майбутнє України», що реалізується за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку (BMZ) та виконується GIZ Україна.

Проєктом передбачено розробку інтегрованої цифрової платформи, яка допоможе українцям, які проживають у країнах ЄС, орієнтуватися в процесі повернення, оцінювати доступні можливості та отримувати персоналізовану підтримку на кожному етапі — від ухвалення рішення до реінтеграції у громадах України.

Проєкт відповідає на системний виклик — відсутність єдиного координаційного підходу між державними, муніципальними, міжнародними та громадськими структурами, залученими до процесів повернення громадян. Попри наявність численних ініціатив, українцям бракує єдиного цифрового вхідного пункту, який об’єднував би інформаційні ресурси, сервіси та контакти підтримки в Україні та країнах ЄС.

Проєкт поєднує аналітичну, консультаційну та ІТ-складову та передбачає:

Ключові завдання проєкту:

• проведення аналізу користувацьких профілів для визначення типових потреб різних груп (включаючи вразливі категорії);
• картування стейкхолдерів і сервісів в Україні з визначенням прогалин, дублювання та зон відповідальності;
• оцінку існуючих цифрових і офлайнових сервісів для визначення потенціалу інтеграції та доповнення;
• розробку концепції платформи, включаючи ключові функціональні компоненти: персоналізований план дій; каталог державних програм і сервісів; профілі громад із інформацією про житло, працевлаштування та інфраструктуру; розділ партнерських організацій ( ГО, міжнародні організації);
• підготовку технічної документації (ТЗ, MVP, архітектура, безпекові підходи) для подальшої розробки та масштабування;
• проведення консультацій і валідаційних заходів з державними органами, донорами та міжнародними партнерами.

Очікувані результати:

• розроблена та узгоджена концепція інтегрованої цифрової платформи з визначеними функціональностями та користувацькими сценаріями;
• підготовлений пакет технічної документації для подальшої розробки та пілотування;
• сформована аналітична база для розробки політик у сфері повернення та реінтеграції;
• посилена взаємодія між державними, муніципальними, міжнародними та громадськими структурами;
• підвищена готовність громад до прийому поверненців через визначення пілотних муніципалітетів та напрацювання дорожніх карт.

Проєкт створює основу для формування інтегрованої цифрової екосистеми, яка дозволить перейти від фрагментованої інформації до структурованих рішень, сприяючи безпечному, поінформованому та гідному поверненню українців і їх ефективній реінтеграції у громадах.

Проєкт спрямований на системне підвищення рівня безбар’єрності у громадах через поєднання фактичної оцінки доступності, аналітики та створення умов для інвестиційного планування.

У межах ініціативи буде проведено оцінку рівня безбар’єрності 60 об’єктів соціальної інфраструктури у чотирьох громадах України, за результатами якої сформовано дорожню карту з обґрунтованою пріоритизацією об’єктів, що потребують першочергових інфраструктурних інвестицій.

Важливою складовою проєкту є підвищення обізнаності громад та ключових стейкхолдерів щодо проблем доступності через проведення навчальних, презентаційних, діалогових заходів, вебінарів та адвокаційних кампаній.

Паралельно проєкт передбачає розроблення аналітичних матеріалів, які стануть основою для прийняття управлінських рішень у сфері відновлення та розвитку соціальної інфраструктури.

Окремий фокус — підтримка органів місцевого самоврядування у підготовці грантових заявок і проєктних пропозицій для залучення ресурсів соціально відповідального бізнесу та донорських програм. У результаті буде подано інвестиційні проєкти, спрямовані на практичне впровадження рішень із підвищення доступності.

Проєкт формує комплексний підхід до створення безбар’єрного середовища — від збору даних і визначення пріоритетів до залучення фінансування та впровадження змін — і створює практичні інструменти для довгострокового планування розвитку громад на засадах інклюзії та рівного доступу.

У 2025 році, в рамках проєкту ЄС з підтримки реформи державного управління в Україні (EU4PAR 2), експерти ГО «Технології прогресу» реалізували стратегічно важливе дослідження щодо впливу практик оцінки доброчесності на процес відбору на найвищі посади в державній службі (категорії А).

Україна досягла суттєвого прогресу у формуванні професійної та політично нейтральної державної служби. Ключовим інструментом цієї трансформації стало впровадження конкурсного відбору з акцентом на прозорість, доброчесність та підзвітність — принципи, що відповідають стандартам ЄС та ОЕСР. Водночас, у процесі адаптації до міжнародних вимог та у зв’язку з внутрішніми викликами, з’явилися занепокоєння щодо того, що поточне застосування механізмів «прозорості» може мати неочікувані негативні наслідки.

Метою дослідження було перевірити наступну аналітичну гіпотезу: чи завжди максимальна прозорість у конкурсах сприяє досягненню найкращих результатів — чи може вона, навпаки, знижувати якість лідерства, відштовхуючи сильних кандидатів?

Зокрема, було досліджено чи такі практики, як публічне розкриття інформації про кандидатів, обов’язкове подання декларацій, відкриті інтерв’ю та посилена увага ЗМІ, стримують висококваліфікованих кандидатів, особливо з приватного сектору, від участі в конкурсах. Також ставиться під сумнів, чи дійсно оцінка доброчесності перевіряє етичне лідерство і професійну репутацію, чи лише підтверджує відсутність порушень у минулому.

Ключові цілі дослідження:

• Оцінка реального впливу прозорості на мотивацію кандидатів та результати відбору;
• Аналіз того, як репутаційні ризики, питання приватності та цифровий слід впливають на кар’єрні рішення потенційних кандидатів;
• Порівняння українського підходу до перевірки доброчесності високопосадовців публічної сфери з найкращими міжнародними практиками (ОЕСР, ЄС, демократичні держави);
• Аналіз розриву між стандартами та стимулами публічного і приватного секторів;
• Формування обґрунтованих політик для більш збалансованого, справедливого та ефективного конкурсного відбору.

Методологія:

У дослідженні було використано змішаний підхід, зокрема:

• Проведено 25 глибинних інтерв’ю із загалом 27 респондентами, колишніми кандидатами, HR-експертами, представниками бізнесу, громадянського суспільства та конкурсних комісій;
• Здійснено порівняльний аналіз українського законодавства і міжнародних моделей відбору;
• Наведено огляд механізмів оцінки доброчесності в публічному та приватному секторах;
• Документування небажаних наслідків (наприклад, втрата талановитих кандидатів, недостатнє представництво приватного сектору, ризики репутаційних втрат).

Результати дослідження включають:

• Повний аналітичний звіт з висновками та рекомендаціями;
• Короткий політичний бріф для уряду та міжнародних партнерів;
• Практичні рекомендації щодо інструментів процедур перевірки доброчесності, які гарантують справедливість, повагу до кандидатів та посилюють принципи добору за компетенцією.

Проєкт зробив внесок у досягнення цілей програми EU4PAR 2 щодо посилення державного управління в Україні відповідно до пріоритетів євроінтеграції та повоєнного відновлення. Відновлення конкурсних процедур на посади категорії А є зобов’язанням України в межах Ukraine Facility Plan, передбаченим до виконання до ІІІ кварталу 2026 року. Це ставить перед державою завдання забезпечити ефективне проведення таких конкурсів відповідно до високих стандартів. Механічне запозичення зовнішніх моделей без урахування українського контексту або повернення до попередньої конфігурації процедур навряд чи забезпечить ефективність. Водночас в Україні наразі відсутній достатній рівень публічної експертизи та фахових дискусій щодо того, якою має бути оновлена модель відбору керівників державної служби. Це дослідження є першою спробою комплексного аналізу практик прозорості та перевірки доброчесності, збирання первинних даних і виявлення сильних і слабких сторін чинного підходу. Отримані висновки можуть слугувати корисним підґрунтям для подальших обговорень і рішень щодо модернізації конкурсної моделі.Також результати дослідження були використані в процесі полісі-обговорення у форматі Аспен-семінару, що був присвячений темі даного дослідження.

Проєкт реалізований експертами ГО “Технології прогресу” за підтримки проєкту ЄС EU 4 PAR 2. Зміст дослідження є виключною відповідальністю експертів ГО “Технології прогресу” і не обов’язково відображає погляди ЄС.

У черні 2025 році експерти ГО «Технології прогресу» розпочали реалізацію проєкту «ШІ для ефективності державного управління» в межах проєкту ЄС «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR 2) з метою підтримки державної служби України у розвитку практичних навичок для етичного та ефективного використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) в публічному управлінні. Основна увага приділяється практичному застосуванню великих мовних моделей (LLMs), таких як ChatGPT, Claude та Gemini, з метою підвищення:

• адміністративної ефективності;
• якості надання послуг;
• підтримки прийняття рішень на основі даних.

Завдяки цьому посадовці отримують необхідні знання та інструменти для інтеграції ШІ у щоденні робочі процеси з дотриманням вимог законодавства, етичних стандартів та захисту персональних даних.

Проєкт передбачає реалізацію структурованої багатофазної програми навчання та впровадження отриманих навичок, орієнтованої на політико-адміністративних управлінців, правників, фахівців з управління персоналом та державних службовців. Учасники отримують адаптовані до їхніх завдань знання щодо застосування ШІ у сферах:

• обробки документів;
• публічної комунікації;
• розробки нормативних актів;
• внутрішньої звітності.

Особливий акцент при цьому робиться на захисті даних, дотриманні правових вимог та відповідальному використанні технологій. Навчання доповнюється індивідуальними консультаціями, створенням прототипів мікроінструментів та розробкою інституційних дорожніх карт впровадження ШІ. Також передбачено розробку прикладних рішень, що базуються на реальних сценаріях використання: шаблони для автоматизації, промпти для генерації відповідей або інструменти для оптимізації робочих процесів — з урахуванням конкретного операційного контексту установ.

Методологія проєкту побудована таким чином, щоб бути масштабованою для потреб в публічному секторі України. Вона також має потенціал для інтеграції в навчальні програми через Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) та поширення практик через професійні мережі публічної служби.

Проєкт безпосередньо сприяє виконанню Україною зобов’язань у межах Глави 10 acquis ЄС (Інформаційне суспільство та ЗМІ), Закону України «Про цифровий розвиток» та Стратегії цифрової трансформації 2020–2030. Крім того, він підтримує реалізацію реформ у межах Плану фінансування України (Ukraine Facility) та програми МВФ «Механізм розширеного фінансування» (EFF), розвиваючи спроможність органів влади до більш ефективного, прозорого та орієнтованого на громадян публічного управління.

Проєкт реалізований у спільній ініціативі проєкту ЄС EU4PAR та ГО “Технології прогресу” .

З Квітня 2025 року ГО «Технології прогресу» за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) розпочала проєкт, метою якого є створення незалежного щомісячного Аналітичного огляду податкової сфери для посилення парламентського нагляду та доброчесності у фіскальному управлінні. Проєкт спрямований на усунення критичних інформаційних та координаційних прогалин у системі державних фінансів України, зокрема у сфері адміністрування податків, державного аудиту та діяльності Рахункової палати.

Завдяки підготовці та поширенню щомісячних аналітичних дайджестів проєкт надає структуровану, засновану на аналітичних даних інформацію про динаміку реформи сфери публічних фінансів, корупційні ризики, інституційну ефективність та відповідність України критеріям ЄС та МВФ. Проєкт сприятиме наближенню України до стандартів acquis ЄС, зокрема щодо Глави 16 «Оподаткування» та Глави 32 «Фінансовий контроль», а також виконанню фінансових і антикорупційних зобов’язань України в рамках Плану фінансування України (Ukraine Facility) та програми МВФ «Механізм розширеного фінансування» (EFF).

Податкові дайджести пропонують порівняльний моніторинг реформи, відстеження реалізації політики, кадрових змін, законодавчих змін та нагляду за державними витратами. Тематичні напрямки включатимуть антикорупційні запобіжники в податковому адмініструванні, незалежність аудиту, прозорість державних витрат, огляд впливу трансформації Бюро економічної безпеки на дотримання податкового законодавства. Також включатимуть оцінку корупційних ризиків для вдосконалення механізмів доброчесності та посилення підзвітності в системі фінансового управління України.

У межах проєкту також проводяться закриті експертні обговорення за участю народних депутатів, представників державних органів, громадянського суспільства та міжнародних партнерів, а також опитування заінтересованих сторін, серед бізнесу та аналітичного середовища для оцінки сприйняття та впливу реформ.

Сприяючи ухваленню рішень на основі доказів і посилюючи експертну публічну дискусію, проєкт робить внесок у формування прозорої, підзвітної та сумісної з підходами ЄС системи управління публічними фінансами в Україні. Серія аналітичних дайджестів буде доступною, як суспільно значущий аналітичний інструмент на офіційному сайті ГО «Технології прогресу».

Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційна ініціатива ЄС – провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії. Думки та погляди, висловлені в цьому проєкті, не обов’язково відображають позицію EUACI, ЄС чи МЗС Данії

Ключова проблема: У трійці пріоритетних завдань для Уряду бізнес традиційно вказує боротьбу з корупцією, необхідність судової реформи, утвердження верховенства права та забезпечення макроекономічної стабільності. Правоохоронним і судовим органам часто не вистачає спроможностей для якісного розслідування та розгляду кримінальних злочинів, а також їх часто звинувачують у корупції та радянському антипідприємницькому мисленні. У результаті лише 56% людей вважають кримінальні справи проти бізнесу доказом спроб боротьби з реальними порушеннями, а 30% вважають це відвертим тиском чи спробами вимагання. Хоча триваючі антикорупційні та судові реформи є перспективними, країна гостро потребує інноваційних рішень у цій сфері.

Історія проекту: 22/01 керівники уряду та парламенту провели закриту нараду з підприємцями щодо звинувачень у тиску з боку правоохоронних органів після арешту Ігоря Мазепи та обшуків в офісах Concorde Capital. 23.01 РНБО опублікувала перелік кроків для налагодження діалогу з бізнесом, серед яких було створення Ради підтримки підприємництва в умовах воєнного стану, тимчасовий мораторій на розслідування кримінальних справ, пов’язаних з бізнесом, перевірка ключових скандальних справ тощо. Поліпшення доступу до даних для аналізу стану розслідувань, кількості обшуків, арештів, конфіскацій стало однією з ключових ініціатив для новоствореної Ради. Цей проект підтримав особисто генеральний прокурор Андрій Костін, також він отримав політичну підтримку від Андрія Єрмака. Команда проєкту провела ретельний аналіз доступності та якості даних, сумісності ключових джерел даних, законодавчої бази для інтеграції даних, основних факторів ризику, визначених юристами та спеціалістами правоохоронних органів. Пізніше команда продовжила проектування, розробку та запуск MVP дашборду, включаючи створення нової класифікації розслідувань ОГП, а також розробку окремих модулів взаємозв’язку за фінансування EU4DIGITAL. Наразі MVP дашборду базується на даних переважно Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань та Центральної бази даних Державної Судової Адміністрації. Він дозволяє фільтрувати дані за різними слідчими органами (Поліція, НАБУ, БЕБ, ДБР, СБУ), періодами, статтями кримінального кодексу тощо. MVP дашборду була презентована 31.07.2024 і була тепло зустрінута громадськістю, бізнесом та експертами.

ГО «Технології прогресу» розпочала співпрацю з DAI Global для підтримки впровадження Проєкту підтримки реформи доходів та витрат бюджету в України (RevGRO).

Проєкт підтримки реформи доходів та витрат бюджету в Україні (RevGRO), що впроваджується DAI Global, є п'ятирічним (2024-2029) проєктом з управління державними фінансами, метою якого є сприяння фіскальній стійкості, прозорості та підзвітності шляхом досягнення трьох основних цілей:

• Посилити мобілізацію національних доходів шляхом підтримки податкової та митної політики, адміністративних та інституційних реформ.
• Посилити управління державними інвестиціями, управління витратами та аудит відповідно до міжнародних стандартів.
• Посилити громадський контроль та залучення приватного сектору до фіскальної політики. Цілі Проєкту будуть досягнуті шляхом надання підтримки Уряду України у його зусиллях з реформування управління державними фінансами, зокрема щодо реалізації Стратегії національних доходів, Стратегії реформування системи управління державними фінансами, Дорожньої карти управління державними інвестиціями та інших стратегічних документів.

Роль ГО «Технології прогресу» полягає у підтримці:

• Досягнення Цілі першої Проєкту – Мобілізації доходів, зокрема:
  • У розробці Дорожньої карти інституційної реформи Державної митної служби,
  • У надання технічних консультацій та виконанні окремих завдань у рамках Дорожньої карти інституційної реформи Державної митної служби, зокрема тих, що стосуються запланованого процесу переатестації, а також модернізації операційних бізнес процесів і систем у митній сфері, включаючи регуляторні, процедурні або технологічні вдосконалення.
• Досягнення Цілі третьої Проєкту – Залученні та контролі фіскальної політики, зокрема:
  • У підтримці залученості приватного сектору, пов'язаної з податковою та митною політикою, а також ініціатив, які сприяють громадській активності, прозорості та підзвітності, включаючи вдосконалення Порталу Великого Відновлення (BRP).

ГО «Технології прогресу» приступила до реалізації проєкту «Розвиток підзвітності: посилення рамки політик в України у співпраці з глобальними інституціями» за підтримки програми «Сприяння доброчесності у публічному секторі (Pro-Integrity)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Агентством Великої Британії з міжнародного розвитку (FCDO).

Проєкт спрямований на усунення прогалин у знаннях та комунікаціях серед українських та міжнародних стейкхолдерів щодо прогресу України у реформах та виконанні її міжнародних зобов'язань за поточними програмами фінансової підтримки від МВФ (в рамках Механізму розширеного фінансування), Європейського Союзу (План України в рамках нового фінансового інструменту Ukraine Facility), Світового банку (the Development Policy Loan – DPL), Сполучених Штатів Америки та інших іноземних урядів та/або міжнародних організацій.

Основною метою цього проєкту є надання аналітичної підтримки Верховній Раді України (в т.ч. Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань економічної безпеки); сприяння професійному діалогу між народними депутатами, урядовцями, профільними експертами та громадянським суспільством; якісний аналіз політик та відстеження прогресу України у виконанні її міжнародних зобов'язань.

Для досягнення цієї мети заплановані наступні активності:

• Випуск щотижневих інформаційних бюлетенів для висвітлення прогресу України та викликів у впровадженні реформ і виконанні її ключових міжнародних зобов'язань, фіскальної спроможності, потенціалу зростання та інших визначених тем, яким наразі не вистачає належного висвітлення, дослідження та незалежної оцінки
• Випуск щомісячних аналітичних звітів на визначені теми з метою продемонструвати прогрес України та виклики у впровадженні реформ та виконанні її ключових міжнародних зобов'язань
• Розробка Онлайн-Трекера міжнародних зобов'язань України перед міжнародними фінансовими організаціями та іншими міжнародними партнерами з метою наочно продемонструвати поточний стан виконання Україною цих зобов'язань
• Організація експертних опитувань щодо прогресу у боротьбі з корупцією, потенційного тиску на бізнес, доброчесності та інших тем
• Організація заходів для сприяння діалогу між законодавцями, урядовцями, профільними експертами, представниками громадянського суспільства, міжнародних фінансових установ та партнерів з розвитку щодо прогресу України та викликів у виконанні її міжнародних зобов'язань

Виконанням цього проєкту ГО «Технології прогресу» прагне зміцнити рамки політик України та сприяти прозорості та підзвітності у взаємодії України з міжнародними фінансовими організаціями та іншими міжнародними партнерами.

ToP успішно реалізував проєкт із проведення дослідження та розробки звіту щодо поточного стану надання допомоги Україні з акцентом на захист прав людини, задоволення основних гуманітарних потреб, створення умов для соціального розвитку та відновлення економічної спроможності. Проєкт спонсорувався організацією Save the Children International, був запущений у червні 2023 року та завершений у вересні 2023 року.

Проєкт був розроблений, аби проаналізувати доступні дослідження та публікації щодо надання допомоги для сприяння відновленню України після величезних втрат, спричинених російським вторгненням, а також просувати дискусію та окреслювати принципи відновлення України, які були б орієнтованими на потреби людей та дітей зокрема, прозорими та ефективними для майбутніх поколінь українців.

Розроблений звіт надав чітку картину економіки України, побудовану на прогнозах щодо поступового відновлення української економіки. Наприклад, оцінки ЄБРР щодо зовнішнього фінансування є оптимістичними щодо його достатності для покриття фіскальних ризиків, Національний банк України (НБУ) покращив прогноз економічного зростання на 2023 рік (з 0,3% до 2,0%), а Світовий банк очікує зростання ВВП на 0,5% у 2023 році.

У документі також надано актуальну оцінку прямих збитків і потреб у відновленні, розглянуто поточні та цільові механізми відновлення та запропоновано ключові принципи відновлення у вигляді набору критеріїв, які можна використовувати для оцінки конкретних механізмів, ідей і проєктів відновлення. Відповідно даним принципам, відновлення має:

1. Включати необхідну постійну фінансову підтримку, аби українська економіка могла функціонувати паралельно з запланованою великою реконструкцією.
2. Бути узгодженим зі вступом до ЄС (плани реконструкції повинні використовуватися для приведення інфраструктури країни, а також інституцій до стандартів ЄС, а процес відновлення має бути узгоджений із критичними реформами)
3. Ініціюватись українською стороною та координуватись урядом та партнерами.
4. Бути прозорим і підзвітним. У процесі відновлення повинні використовуватися відкриті та ефективні системи, які дозволяють міжнародним донорам стежити за процесом, контролювати витрати та бути впевненими, що їхні гроші витрачаються справедливо та ефективно.
5. Бути справедливим та інклюзивним. Відновлення має бути орієнтоване на людей та, зокрема, дітей. Воно повинно включати широкі консультації для реагування на потреби постраждалого населення.
6. Включати в себе оновлення потреб, а не ремонт старої інфраструктури.
7. Балансувати нагальні потреби і середньо- та довгострокові цілі.
8. Максимально залучати приватне фінансування для екологічного та стійкого відновлення. Масштаб інвестицій, необхідних для відновлення України, буде значним і вимагатиме мультиплікування обмеженого державного та донорського фінансування приватними інвестиціями.

У звіті розроблено ключові пропозиції щодо відновлення, орієнтованого на людей:

1. Участь постраждалого населення у відповідних процесах прийняття рішень.
2. Встановлення конкретних цілей, орієнтованих на людей, пов’язаних із залученням дітей, жінок, ВПО та інших маргіналізованих груп до процесів прийняття рішень у різних програмних документах та Національному плані відновлення.
3. Пріоритезація політики та заходів, які захищатимуть та забезпечуватимуть справедливий доступ дітей, жінок різного віку, дівчат та маргінальних груп до послуг, які їм потрібні, та можливостей для відновлення свого життя.
4. Розширення заходів із залучення громади, таких як дискусії у фокус-групах, а також обмін відповідними даними та аналізом громадянського суспільства, а також місцевих і міжнародних гуманітарних організацій, які наразі мають найбільший доступ до громад, які постраждали від війни.
5. Освітня діяльність, спрямована на прискорене та наздоганяюче навчання.
6. Психічне здоровя та психосоціальна підтримка.
7. Забезпечння того, аби зусилля з реформування системи підтримки і догляду були цілісними та охоплювали потреби людей з обмеженими можливостями.
8. Build-Back-Better підходи для забезпечення реконструкції за межами тільки довоєнного потенціалу, включаючи, наприклад, відновлення державних послуг, сільської та міської інфраструктури з урахуванням потреб дітей, маломобільних людей, дівчат і жінок.
9. Збільшення обсягу та покращення якості фінансування для громадських організацій, які представляють маргіналізовані групи, у тому числі орієнтованих чи очолюваних жінками, аби одночасно допомогти їм відновити свої довоєнні програми роботи і гарантувати, що важко здобуті результати щодо гендерної рівності не будуть втрачені, але і надати їм можливість продовжувати виконувати важливі завдання по безпосередньому порятунку постраждалих від війни так довго, як необхідно.

Створення можливостей управління ризиками для громадського моніторингу відбудови України

З метою розширення можливостей громадянського суспільства здійснювати нагляд за процесами відновлення, ТоР зараз реалізує проєкт «Створення можливостей управління ризиками для цивільного моніторингу реконструкції в Україні». Проєкт, спонсорований Програмою USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні “ВзаємоДія” (SACCI), був запущений у квітні 2023 року та має бути завершений до кінця 2023 року.

Ідея проєкту полягає в тому, щоб включити додатковий механізм запобігання корупції та управління ризиками у Портал Великого Відновлення (ПВВ), розробка якого є частиною окремого проєкту за підтримки ЄС (Big Recovery Watchdog - Контроль витрат на відновлення). ПВВ збиратиме дані про процеси відновлення, їх життєвий цикл і фінансування та представлятиме цю інформацію у зручній та зрозумілій формі.

Громадянське участь є критичною для ефективного використання коштів на відновлення. Надзвичайно важливо надати громадянському суспільству цифрові інструменти та дані для участі у моніторингу та контролі відновлення України. Це допоможе зацікавленим сторонам управляти ризиками, які можуть виникнути на тлі потенційної корупції, шахрайства та можливого недбалого використання публічних та наданих донорами коштів; адвокатувати ефективність використання коштів, прозорість та обліковість процесів відновлення; і, отже, будувати довіру та співпрацю між можливими донорами, інвесторами та урядом України.

Основною метою проєкту є посилення прозорості та підзвітності майбутніх ініціатив з відновлення через розробку методології управління ризиками та онлайн-модуля для управління ризиками, які будуть інтегровані в ПВВ. В рамках проєкту будуть реалізовані наступні завдання:

• розробити методологію управління ризиками для виявлення потенційно ризикових або низькоякісних проєктів на основі вхідних даних із різних існуючих систем даних (наприклад, DREAM, Prozorro, spending.gov.ua, Dozorro, Geoportal, тощо), ОГС, повідомлень ЗМІ, громадян, тощо. Ця інформація може бути використана для визначення рівнів ризику вибраних проєктів відновлення, щоб надати донорам, антикорупційним органам, журналістам та українським громадянам чітку інформацію для подальшого моніторингу, вдосконалення або розслідування.
• запровадити вищезазначену методологію у вигляді онлайн-інструмента для оцінювання ступеню ризику та порівняння ризик-профілів різних проєктів з реконструкції для спрощення процесу моніторингу за рахунок пріоритезації та автоматизації. Користувач матиме можливість шукати та переглядати детальну інформацію про конкретні об’єкти, фільтрувати дані за певними критеріями ризику, перераховувати метрики через вибрані проміжки часу, отримувати сповіщення про ризикові закупівлі та інші потенційно ризикові етапи в системі, тощо. Модуль забезпечить належним чином візуалізовану аналітику для всіх ключових стейкхолдерів (ОГС, журналістів, антикорупційних активістів, правоохоронних органів, НАЗК тощо).
• презентувати ПВВ та модуль управління ризиками, навчити користуватися набором моніторингових інструментів (особливо фокус на ключовим користувачів: ОГС, журналістів, представників місцевої громади, антикорупційних/правоохоронних органів).

Підсумовуючи, команда проєкту:

• Забезпечить можливості управління ризиками для виявлення потенційно ризикованих/ погано підготовлених проєктів реконструкції для подальшого вивчення чи розслідування, а також
• Підвищить обізнаність ОГС, ЗМІ, місцевих громад, антикорупційних/ правоохоронних органів щодо інструментарію ПВВ для управління ризиками з метою забезпечення прозорості та підзвітності.

У кооперації з неурядовими організаціями «Центр економічної стратегії» (ЦЕС) та «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) ТоР реалізує широкомасштабний проєкт «Контроль витрат на відновлення» («The Recovery Spending Watchdog»). Проєкт реалізується за підтримки ЄС. Він стартував в червні 2023 року і буде завершений до кінця 2025 року.

Проєкт було розпочато у відповідь на повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Постійні обстріли та бойові дії росії спустошують країну та завдають серйозної шкоди інфраструктурним, виробничим, соціальним, житловим та іншим об’єктам в Україні.

У відповідь на цю кризу, Міжнародна спільнота надає Україні екстрену фінансову підтримку для реконструкції пошкоджених об’єктів. Відновлення України обіцяє бути одним із найскладніших завдань, яке потребує максимального рівня довіри між донорами, урядовцями та українським суспільством, та побудовано на основі прозорості та підзвітності. Таким чином, добре організований контроль витрат на відновлення з боку громадянського суспільства, з відкритим доступом до інформації у реальному часі має першочергове значення.

Для вирішення вищезазначеного завдання команда Проєкту планує:

• забезпечити відкритий доступ до інформації щодо реконструкції для українського суспільства шляхом створення спеціального онлайн-інструменту – Порталу Великого Відновлення;
• навчити користувачів ПВВ (особливо ОГС, журналістів, місцеві громади та представників антикорупційних/правоохоронних органів) щодо функціональних можливостей ПВВ, представити інструменти, необхідні для звітування про корупцію та інші правопорушення;
• здійснювати моніторинг витрат на реконструкцію, консолідуючи інформацію із загальнодоступних джерел; та
• в такий спосіб, підтримувати уряд в прийнятті кращіх рішень щодо фінансування відновлення, надаючи регулярні моніторингові звіти щодо витрат на відновлення.

ToP відповідає за розробку Порталу Великого Відновлення (ПВВ), який є центральним елементом Проєкту. ПВВ збиратиме холистичні дані про проєкти відновлення, життєвий цикл кожного проєкту, терміни та фінансуві дані за проєктом. Цю інформацію буде представлено у зручній та зрозумілій для користувача формі. Портал підтягуватиме дані (в тому числі звіти, скарги, фотографії, тощо) з державних реєстрів, ресурсів громадських та неурядових організацій. Портал буде інтегрований з різними державними, партнерськими ГО платформами, та базами даних (наприклад, DREAM, damaged.in.ua, Dozorro, тощо). Це дозволить об’єднати всю доступу інформацію про проєкти відновлення для подальшої обробки цих даних. Крім того, на ПВВ запланований функціонал щодо можливості завантаження відгуків та даних про можливі ризики під час відновлення інфраструктурних об’єктів для врахування державними органами. Цей блок відгуків буде наповнюватись зовнішніми користувачами.

ПВВ матиме Business Intelligence модуль, створений для агрегованої візуалізації та легкого представлення аналітичних даних, таких як загальна статистика, звіти, високорівневе відображення прогресу реконструкції, тощо. Це значно покращить доступ до відкритої інформації для всіх зацікавлених осіб (громадян, МСП, НУО, журналістів, урядовців тощо). Завдяки цьому кожен зацікавлений матиме можливість відслідковувати процес реконструкції, терміни та якість, виявляти типові проблеми й виклики процессам відновлення, оцінювати ефективність витрат на відновлення. Це сприятиме кращому громадському моніторингу за процесом відновлення, та потенційними порушеннями. Та відповідно, більш підзвітному та прозорішому прийняттю рішень державними органами. ППВ також буде включати автоматизовану систему управління ризиками, яка буде розраховувати ризикові профілі для проєктів з реконструкції за показниками ризику та їх ранжуванням. Це дозволить визначати найбільш ризиковані обʼєкти як пріоритетні для детального моніторингу користувачами.

Для бізнесу, ПВВ збиратиме та представлятиме інформацію про бізнес-можливості та потенційні тендери на реконструкцію. Серед інших функцій, Портал буде підтримувати базу даних постачальників для типових робіт, а також виділяти області з недостатньою пропозицією або цінами вище середнього для потенційних постачальників. Завдяки вищеописаним функціям ПВВ стане важливою частиною інфраструктури післявоєнного відновлення України.

Реалізація проєкту «Контроль витрат на відновлення » відповідає цінностям цілісності, сталості та ефективності коаліції RISE, яка була створена провідними громадськими організаціями (у тому числі ТоР, ЦЕС та ІЕД) для підтримки відновлення України.

ToP успішно реалізував проєкт «Оцінка збитків, завданих Миколаєву» щодо перевірки інформації, зібраної владою про збитки, заподіяні місту, грошової оцінки збитків і пропозицій для надання найбільш важливої ​​екстреної допомоги та підтримки післявоєнного відновлення. Проєкт було здійснено за допомогою Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу (EUACI), яку впроваджує Міністерство закордонних справ Данії (DMFA). Він був розпочатий в жовтні 2022 року та завершений в червні 2023 року.

Проєкт був розроблений для перевірки інформації, зібраної міською владою з використанням найбільш свіжих доступних супутникових знімків від MAXAR, їх пообʼєктного розпізнавання та порівняння геопросторових даних, оцінки розміру збитків у різних секторах та аналізу початкових оцінок потреб у реконструкції.

Команда проєкту відібрала 3 високоякісні (роздільна здатність 50 см на піксель і мала хмарність) зображення з комерційних супутникових знімків MAXAR, обєднавши їх, аби отримати змішане зображення 100% території міста. Шматки, вкриті хмарами, димом або іншим візуальні дефекти були вирізані та замінені. Розроблена проєктом АІ модель була використана для двох цілей: а) попереднє виявлення об’єктів — спроба автоматично знайти полігони, що відповідають будівлям, і б) попереднє виявлення пошкоджень — спроба автоматично знайти полігони, які можуть мати характеристики, що відповідають шаблону пошкоджень. В подальшому отримані дані були використані для визначення пошкоджених будівель (згідно з методологією, розробленою Міжнародною робочою групою з супутникового картографування надзвичайних ситуацій) та проведення оцінки збитків за секторами за принципами методології damaged.in.ua.

За результатами проєкту встановлено, що збитки, завдані інфраструктурі Миколаєва, склали 852 млн євро, у тому числі 220 млн євро збитків, які можна незалежно перевірити за допомогою супутникових знімків. Також проєкт дозволив незалежно підтвердити візуально від 30% до 90% руйнувань в різних секторах (в залежності від типу пошкоджень та фізичного розміру пошкоджених обʼєктів). Проєкт підготував також оцінку потреб міста у відновленні – нагальні потреби в 6 ключових секторах (електропостачання, водопостачання, опалення, охорона здоров’я, житло та громадська безпека) та потреби у довгостроковому відновленні інфраструктури, зеленого переходу, міського планування, транспорту, морського сектору, розвитку бізнесу та залучення інвестицій, освіти, культури та належного врядування.

Результати аналізу є важливим доказом агресії Росії та масштабу руйнувань, а також забезпечують основу для надання найважливішої екстреної допомоги та підтримки післявоєнного відновлення.

Команда «Технології Прогресу» в співпраці з «Київською школою економіки» проводить фундаментальне дослідження готовності ринку будівельних матеріалів України до процесу відбудови. Російське вторгнення призвело до безпрецедентного в новітній історії України масштабу руйнувань, передусім від щоденних ракетних та артилеристських атак. В даному контексті вкрай важливим є аналіз реального стану ринку будівельних матеріалів в Україні та його спроможностей забезпечити потреби поточної та майбутньої відбудови з урахуванням наступних пріоритетних задач:

• Відбудувати краще, ніж було - з урахуванням ключових принципів урбаністики, людського капіталу, комфорту та безпеки;
• Відбудова у відповідності із екологічними нормами на всіх етапах будівництва;
• Нарощування потужностей української будівельної галузі, відповідно до існуючих потреб;
• Можливість початку відбудови вже зараз.

Дослідження проєкту міститимуть аналіз основних видів будівельних матеріалів, основних тенденцій та будівельних компаній. Кожен вид будівельних матеріалів буде проаналізовано за наступною структурою:

• Якою була галузь будівельних матеріалів загалом (так й деталізація по окремим видам матеріалів) до початку повномасштабного вторгнення?
• Як повномасштабне вторгнення вплинуло на галузь будівельних матеріалів?
• Якими є масштаби руйнувань, завданих російською агресією, з перспективи будівельного сектора?
• Які будівельні матеріали матимуть найбільший попит у процесі відбудови?
• Яким є нині попит будівельних компаній на які типи матеріалів на українському ринку?
• Якими є основні проблеми галузі будівельних матеріалів (чи її окремих видів) у розрізі відбудови?
• Що слід зробити, аби уникнути нестачі будівельних матеріалів на українському ринку?
• Якщо брати до уваги не лише реставрацію старого, а й відбудову нової України, з посиленим акцентом на екологію та сталий розвиток, то який стан справ та підходів у цій сфері? Хто є фронтменами процесу? Які перспективи розвитку?

Дослідження також передбачає надання рекомендацій, які стосуються галузі будівельних матеріалів у цілому, аби запобігти ситуації, коли існуючі внутрішні виробничі потужності галузі будівельних матеріалів можуть виявитися недостатніми під час відновлення. Потенційну нестачу можна скоригувати за допомогою імпорту, що є часто невигідним з точки зору логістики та вартості. Відповідно, дослідження також буде частково охоплювати план взаємодії із органами влади з метою підтримки розвитку внутрішніх виробників будівельних матеріалів та створення нових робочих місць.

ToP реалізував проєкт попереднбої оцінки експортнох стратегії для «ДІЯ.ENGINE». Проєкт спрямований на підтримку ініціативи Міністерства цифрової трансформації України щодо експорту державних ІТ-рішень та державних послуг за кордон. Проєкт за підтримки GIZ стартував у жовтні 2023 року.

Цифровізація сфери публічного управління сьогодні є глобальним мейнстрімом. Тому існує високий і постійно зростаючий попит на відповідні ІТ-рішення та послуги, аби гарантувати стале та безперебійне функціонування державної бюрократичної машини, економіки та суспільства. Широке впровадження цифрових послуг створює ринок для ІТ-рішень G2B/G2C у всьому світі.

Україна добре відома своїм величезним ІТ-потенціалом і може похвалитися великою кількістю всесвітньо визнаних ІТ-рішень, які використовуються урядом (Дія, Prozorro, Prozorro.Sale, eHealth та інші). Міністерство цифрової трансформації накопичило значну експертизу та досвід ефективної (як з точки зору ціни, так і строків впровадження) цифровізації державних послуг.

Ідея проєкту полягає в тому, аби використати цей накопичений досвід і задовольнити зростаючий попит на ІТ-рішення та послуги в усьому світі, тобто сприяти експорту українського ІТ-продукту ДІЯ.ENGINE та позиціонувати Україну як глобального гравця в наданні цифрових послуг G2B/G2C.

Проєкт спрямований на аналіз потреб ключових зацікавлених сторін і перевірку наступних припущень: Політичні стейкхолдери: уряди в усьому світі прагнуть отримати компетентні поради, економічно ефективні рішення, впровадження під ключ, залучити місцевий бізнес та отримати гарантії постійної ІТ-підтримки. Громадянське суспільство/бізнес/медіа: ці неурядові учасники вітають цифровізацію публічної сфери, прагнучи мати доступ до зручних недорогих і прозорих державних послуг. Міжнародні стейкхолдери: фінансові агенції та донори прагнуть до чітко визначених результатів у проєктах реформ, зменшення залежності від локальної спроможності та контролю над результатами проєкту.

Припущення ключових ціннісних пропозицій:

• саме рішення: легке та швидке впровадження, надійність, адаптивність, відкриті дані, прозорість, стандартизовані шаблони проєктування та співвідношення ціни та якості;
• переваги впровадження: економічна ефективність, короткий час впровадження та зниження ризику залежності від одного постачальника;
• технічні характеристики: незалежність від платформи хостингу, високий рівень безпеки, широко розповсюджені технології та вирішення проблем сумісності.

Команда ToP (володіючи великим досвідом у інвестиційно-банківських послугах, продажах, управлінні реалізацією масштабних ІТ-проєктів, відносинах з міжнародними фінансовими та фінансовими установами) надала консультації для Міністерства цифрової трансформації, а саме:

• проаналізувала експортний потенціал ДІЯ.ENGINE, його сильні риси, адаптивність та обмеження;
• визначила перспективні та пріоритетні ринки, ключових стейкхолдерів, включаючи клієнтів та експортних партнерів, та їхні потреби тощо;
• проаналізувала вузькі місця щодо експорту ДІЯ.ENGINE та ключові ризики, на які потрібно знайти відповідь;
• визначила ціннісну пропозицію, обсяг продукції/послуг, які будуть запропоновані для експорту;
• визначила основні напрями партнерства (наприклад, з міжнародними фінансовими та фінансовими організаціями, інституційними та приватними донорами тощо).

Цілі проєкту:

Створене у 2023 році, Агентство відповідає за реалізацію проєктів відбудови та закупівлю відповідних робіт, спрямованих на швидке відновлення та післявоєнну відбудову країни. З огляду на бюджет для відновлення та складність закупівель, відповідні активності будуть у центрі уваги як громадськості, так і міжнародних донорів. Таким чином, Проєкт спрямований на посилення управління та підзвітності системи закупівель Агентства.

Зокрема, Проєкт спрямований на:

• Покращення конкурентного середовища та прозорість,
• Запобігання шахрайству та корупції,
• Виявлення слабких місць у закупівлях,
• Посилений моніторинг закупівель Агентства.

Система управління ризиками, моніторингу та оцінки ефективності закупівель буде інтегрована з системою публічних закупівель Prozorro та матиме такі основні функції:

• Оперативно виявляти високоризикові закупівлі завдяки автоматичній перевірці кожного тендера щодо заздалегідь визначених ризик-критеріїв,
• Автоматична перевірка закупівель на предмет процедурних порушень та інформування про них менеджмент Агентства,
• Комплексна оцінка результатів закупівель в порівнянні із середніми/медіанними показниками,
• Моніторинг та оцінка виконання контракту,
• Формування звітів для стейкхолдерів для оцінки якості закупівель.

Цей проєкт узгоджується із зусиллями ГО «Технології прогресу» щодо цифровізації державних послуг, боротьби з корупцією та підвищення ефективності та прозорості державних видатків на відновлення. Ми вважаємо, що цей Проєкт є життєво важливим для розвитку культури доброчесності та підзвітності у сфері публічних закупівель, що має важливе значення для відновлення та зміцнення довіри до державних інституцій.

Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу (EUACI) в Україні, яка є спільною програмою, що фінансується ЄС та Урядом Данії. EUACI спрямована на підтримку України в її зусиллях щодо зменшення корупції шляхом розширення прав і можливостей громадян, громадянського суспільства, бізнесу та державних установ.

Спільно з “Інститутом Аналітики та Адвокації” команда ТоР розпочала реалізацію проєкту "Підзвітність та нарощування спроможностей для контролю та розбудови реформи митної служби" (Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development). Ця ініціатива була розпочата наприкінці 2023 року у відповідь на виклики, що постали перед українською митницею, включаючи війну та очікуваний початок переговорів про вступ України до ЄС. Проєкт розрахований на 3 роки і реалізується за підтримки ЄС.

Основні завдання проєкту зосереджені на покращенні прозорості, підзвітності та ефективності Державної митної служби України, а також на рекомендаціях щодо модернізації її діяльності відповідно до стандартів та вимог ЄС. Він сприятиме зміцненню економічної безпеки України, що є важливим у контексті відновлення після війни. Завдання проєкту зосереджені на чотирьох основних напрямках:

• Підвищення обізнаності та компетенцій громадських організацій та антикорупційних спостерігачів у роботі митниці, що дозволить краще розпізнавати та реагувати на можливі відхилення від ефективної роботи;
• Впровадження публічних аналітичних інструментів для об`єктивної оцінки ефективності митних органів та діяльності митної служби в цілому;
• Моніторинг прогресу законодавства та інституціональних реформ на шляху наближення української митниці до стандартів ЄС (наприклад, регулярна оцінка ефективності запровадженої нещодавно Верховною Радою криміналізації контрабанди, підготовка тіньових звітів щодо оцінки прогресу за переговорним розділом 29 щодо Митного Союзу, тощо);
• Посилення діалогу та співпраці між урядом, громадськістю та бізнесом для ефективного реформування митниці та приведення її операційної діяльності до стандартів ЄС.

В рамках проєкту також буде надано субгранти декільком громадським організаціям з метою посилення спроможностей та залучення широких кіл громадянського суспільства до моніторингу митної служби.